Герой дня сьогоднішнього, Тоні Колман. Персона, яка стоїть в один ряд з такими легендами драм-н-бейс арени, як Goldie і Photek. Своєю музикою він уміє зіштовхнути протилежності, знайти точку їх зіткнення. Розуміючи природу гармонійного звучання, що складається з різнорідних ломаних елементів, одночасно компілювати ці елементи в саунд справжнього англійського джентльмена.



- Ви вперше відвідали нашу країну. Як відомо, міста і наповнюючи його люди, завжди з чимось асоціюються. Хотілось би знати, які сформувались асоціації з Києвом та його людьми?

- Що ж, чесно кажучи, я не знав чого очікувати від України. Як завжди, з задоволенням летів у нове для мене місце. Але тепер у мене є найприємніші спогади з Києва. В мені поселились асоціації першочергово з відкритістю, приємними людьми та смачною українською кухнею. Прийом та вечірка були чудовими, я прекрасно провів час і побачив багато приємних людей.

- Уявляю, наскільки ви стомились від такої перенасиченості людьми та подій. Кожен щось хоче, нові місця, автографи, запитання. На скільки це вас стомлює? Чи навпаки, слугує як енергетичний заряд?

- Це скоріше, як стимул, але я дійсно стомився за сьогодні. Скільки всього нового, тепер потрібен час, щоб все розкласти в голові, та прийти в себе.

- Ви представили в Україні досить ностальгічний альбом - "SYNCOPATED CITY". Якими емоціями керувались, і що закладали в фундамент його ідеї?

- Емоції були досить темними у період роботи над цим альбомом. В мене були проблеми з нервом у хребті. Приймав багато ліків і, я думаю, лірика відображає це все. Музика, є досить меланхолійною. Я завжди намагаюся поєднати красу і сум у своїх роботах – це те, що я люблю чути, коли навіть слухаю музику.

- Віддача, та енергія під час сету були просто супер! Приємно спостерігати за такою живістю та випалом емоцій, а не мертвими роботизованими рухами. Чи відчули Ви такий бажаний об’єднуючий енергетичний коридор з публікою?

- Так, дякую. Публіка у Вас взагалі класна та відкрита. Наскільки легка на підйом, що я не менше заряджався від неї. Навіть втома трішки пройшла. Я дуже радий, що задовольнив бажані амбіції, це для мене, не менш важливий момент.

- За свої, понад 20 років творчості, Ви приміряли на себе багато різних стилів музики, джаз, хаус, диско, але чому все ж таки зупинились на драм-н-бейсі?

- Все пізнається в творчому пошуку. Я постійно роблю експерименти, саме завдяки цьому знаходжусь в постійному розвитку і творчій активності. На драм-н-бейс зосередився, тому що відчуваю спільність та спорідненість з внутрішнім собою. Для мене дуже важливо відчувати єдність з музикою. Розуміти той настрій,який я можу максимально відкривати та доносити.

- Виходить, що Ви відносите себе до музикантів, які продовжують формуватись?

- Так звичайно. І буду формуватись постійно. Я не хочу зациклюватись на одному рівні чи стилі. Просто роблю те, що мені подобається. Можливо завтра, я буду грати абсолютно інший формат і вести себе по іншому.

- Цікаво спостерігати за процесом гри. Міміка обличчя змінюється настроєм музики, повна концентрація вперемішку з свободою рухів. Все ж, про що ви думаєте в цей час?

- (сміючись) Чесно кажучи, я не думаю. Концентрація забирає всі мої думки. Я просто граю. Розтворяюсь в музиці та віддаюсь публіці.


- До речі,як ви переживаєте період творчих роз’їздів? Уявляю наскільки ви сумуєте за своєю родиною.

- За родиною сумую безперервно. Тяжко переживаю від'їзди. Ми постійно знаходимось в телефонному режимі. У моїй родині є досить містична традиція, розмовляти перед моїм виступом, і по його закінченню. Моя сім’я мене постійно тримає в тонусі, не знаю, як би я справлявся. Це мене заряджає та дозволяє викладатись на бажаний максимум.



- А що являється основною рушійною силою, тим вугіллям, що розпалює творчий двигун, для такої плідної творчості?

- Ха-ха, їжа! Коли я подорожую, я намагаюся їсти страви національної кухні тієї країни. І для мене, це є не менш важливо ніж музика. Смачна їжа мене надихає. Моїм джерелом енергії, є також lady Colminator. Без неї, мене б занесло на острів банальності.

- Яким ви представляєте себе та своє життя років так через 20. Випадково не бородатим дідусем, що сидить біля каміну, п’є чай та розповідає всілякі прекрасні історії?

- Знаю напевно, цей дідусь буде продовжувати займатись творчістю і давати найкращі лайви. Не гірші чим сьогодні.

- Що можете сказати про гру українських DJs? ЩО ви можете сказати про їхній професійний рівень?

- Я чув сет Marika, і він мені дуже сподобався! Це чудовий DJ. Більше нікого згадати не можу, ха-ха, бо вже був дещо п'яний, коли закінчив свій сет.

- Коли Ви плануєте ще раз потішити нас своєю присутністю?

- З великим задоволенням приїду до Вас знову. Це все залежить від промоутерів, та бажання публіки мене знову бачити.



- По закінченню, хотілось би почути пару слів для української публіки, щось на зразок прощального напуття.

- Музика за великим рахунком повинна допомагати щось робити, про щось думати. Я хочу сказати, що, коли слухаєш мою музику,хочу, щоб Ви були відкритими, розслабились і отримували від життя кайф. Були задоволеними життям, постійно і завжди!

by Yaroslav Vertiyovy4
_______
Без P.S. Хочу висловити подяку шановному UK (dnb.in.ua), за організацію та допомогу в проведенні інтерв’ю з Тоні Колманом.
Відписую окрему вдячність за ексклюзивний фоторепортаж Денису Трепакову.